Глосарій гештальт-термінів С. Накрийко та С. Ситника (частина I)

“Слова – це не просто слова. Мені видається, що вони виражають деяку потребу в створенні семантичного простору, у вираженні чогось, властивого саме цьому полю.”
Сюзанна Накрийко, Сергій Ситник

2423

Публікується у вільному доступі вперше, з дозволу авторів.

Передмова наукового редактора

     Шановні друзі, дорогі коллеги-гештальтисти! Дозвольте запропонувати Вашій увазі сміливе починання Сюзанни Накрийко. Схоже вдалий дебютний крок, як за формою, так і за змістом. А втім, судити Вам. Порадившись з перекладачем, ми ризикнули опублікувати початковий результат роботи, тривапих суперечок, пошуків вагань і сподівань.Запрошуємо до обговорення усіх охочих. Будемо вдячні за критику, пропозиції, ідеї та роздуми.

 

Передмова перекладача

     Цей глосарій – результат уважного прочитання книги  Фріца Перлза “Гештальт підхід” в оригіналі (The Gestalt Approach & Eye Witness to Therapy, Fritz Perls, 1973, Science & Behavior Books), і тому терміни подаються по мірі їх виникнення й тлумачення автором. Деякі терміни чи цитати вам можуть бути добре відомі, інші – можуть видатись достатньо незвичними. При перечитуванні книги я часто натрапляла на слова чи поняття, які ми зараз не вживаємо, та вони, однак, розкривають зміст, що лежить в основі практики й світогляду гештальт терапевтів. І мені хотілось повернути іх до життя, дати їм голос.

Визначення цитатами – це, з одного боку, спосіб достатньо точковий, щоб передати суть поняття, однак з іншого – доволі обʼємний, і залишає простір для розуміння читачеві.

Ідея створення такого глосарію виникла з певних міркувань та особистого досвіду. По мірі формування гештальт-середовища на західній Украіні, в україномовному середовищі, зокрема у Львові, де я працюю, і по мірі мого занурення в цей процес, постала потреба спільноі професійної мови. Під час ведення навчальних груп першого рівня чи проведення супервізіі, я помітила, що мені не вистачає слів; іноді потрібно декілька секунд щоб перекласти російський термін і вставити його в свій український текст, до того ж, ті самі поняття учасники групи чи супервізії називають та перекладають по-різному. І тут в мене виникла ідея створити узгоджений професійний словник. Відтак я ризикнула над цим попрацювати, заручившись допомогою наукового редактора – Сергія Ситника.

Під час роботи виникли певні труднощі зі словами, до яких немає відповідників в українській мові. Наприклад, зі словом «Евернес» (awareness). Ми вирішили піти шляхом тих, хто залишив свого часу слово «Гештальт», яке на сьогоднішній день вже добре прижилось і усім зрозуміле. Хоча поняття «Евернес» у гештальт-підході позначає процес, так само як, наприклад, «Інтроекція», виникли труднощі з вживанням його як дієслова. На нашу думку, найближче відображає суть цього поняття слово «Помічати», як таке, що позначає процес звертання уваги без надавання смислу чи смислів.

Слова – це не просто слова. Мені видається, що вони виражають деяку потребу в створенні семантичного простору, у вираженні чогось, властивого саме цьому полю.

 

Gestalt – Гештальт

 Гештальт – це зразок, форма, специфічний спосіб організації окремих частин, які складають ціле.” (ст. 3)

 

Gestalt Psychology – Гештальт Психологія

 “В основі гештальт психології лежить переконання, що людина переживає свій досвід, організовуючи його в певні патерни (форми) або цілісності, і що розуміти людську природу слід як функцію цих форм або цілісностей, з яких вона зроблена.” (ст. 3-4)

 

Homeostasis – Гомеостаз

 Гомеостаз вживається як синонім пристосування (ст.4) і саморегуляціі (ст.5).

“Таким чином, ми можемо назвати гомеостатичний процес процесом селф-регуляції,   процесом, завдяки якому організм взаємодіє зі своїм середовищем.” (ст. 3)

“Гомеостатичний процес – це процес, завдяки якому організм підтримує свою рівновагу і, таким чином, своє здоров’я при змінних умовах. Отже, гомеостаз – це процес, завдяки якому організм задовільняє свої потреби.” (ст. 4)

 

Need – Потреба

 “Чим інтенсивніше ми переживаємо потреби як необхідні для продовження життя, чим сильніше ми ідентифікуєм себе з ними, тим інтенсивніше ми будемо спрямовувати свою активність на їх задоволення.” (ст. 6)

“Для того, щоб задовольнити індивіду свої потреби, закрити гештальт і рухатись далі до інших справ, необхідно відчути, чого саме він потребує; і він повинен знати як маніпулювати собою і своїм середовищем, тому що навіть суто фізіологічні потреби можуть бути задоволені тільки шляхом взаємодії організму і середовища.” (ст. 8)

 

Contact – Контакт

 “Організм має потреби пов’язані з психологічним контактом так само, як і з фізіологічним; вони відчуваються кожен раз, коли порушується психологічна рівновага; так само як і фізіологічні потреби відчуваються кожен раз, коли порушується фізіологічні рівновага.” (ст. 6)

 

Foreground figure / Background  – Виступаюча фігура / Фон

 Ми можемо сказати, що домінантна потреба організму в будь-який час стає виступаючою фігурою, а інші потреби, в той самий час, відступають, принаймні тимчасово, в фон.” (ст. 8)

 

Awareness – Евернес

 “Ми також говорим про евернес, яке можна описати як невиразну увагу. Евернес є більш розсіяним та дифузним, ніж увага – воно означає більш розслаблене аніж напружене сприйняття цілою особистістю.” (ст. 10)

“Так як свідомість є абсолютно ментальною  за своєю природою, то і несвідоме також. Однак, евернес та аневернес не є абсолютно ментальними.” (ст. 54)

“Евернес завжди відбувається тільки в теперішньому. Воно відкриває можливості для дії. Рутина і звички є усталеними функціями, і будь-яка потреба змінити їх вимагає, щоб вони знову стали фокусом евернес.” (ст. 65)

 Продовження читайте у наступній публікації.

 

Глосарій гештальт-термінів С. Накрийко та С. Ситника (частина I)