20 квітня відбудеться “акваріум” сертифікаційної сесії

family_1

Колеги! 20 квітня відбудеться  сертифікаційна сесія  спеціалізації “Гештальт-терапія в роботі з сім’єю”.  Запрошуємо усіх охочих взяти участь в “акваріумі”.

Кількість людей обмежена можливостями приміщення, тому прохання реєструватися завчасно. Додаткова інформація та реєстрація за телефоном 0953370716, Ірина.

20 квітня відбудеться “акваріум” сертифікаційної сесії

Інформація про інтенсив “Одіссея гештальту на Кароліно-Бугазі”

10866096_798631773546831_4729146922714487259_o

Інтенсив стартує цього року в свої звичайні терміни: 30.07.15 – день заїзду, 11.08.15 – день від’їзду. Проходитиме інтенсив на базах “Робінзон” (www.robinson.ua) та “Каролінка” (www.litomore.com.ua/hotels/karolinka)

Організаційний внесок до 1.05.2015 – 150$, до 1.07.2015 – 200$, далі – 250$

Отримати всю інформацію про інтенсив, а також зробити організаційний внесок ви можете:

Одеса: Володимир Юшковський 0679405587.
Офіс Бунина.21, секретар Ольга тел 0674892727.
Київ: Наталия Шаригіна 0667908908;0682019933.
Чернівці – як можна передати організаційний внесок дізнавайтесь у ведучих своїх навчальних програм.

Для настрою – https://www.youtube.com/watch?v=NQjjJA1A650

Інформація про інтенсив “Одіссея гештальту на Кароліно-Бугазі”

Парадоксальная теория изменений

На протяжении около полувека — основную часть своей профессиональной жизни — Фредерик Перлз конфликтовал с психиатрическим и психологическим истеблишментом. Он бескомпромиссно работал в своем собственном направлении, споря с приверженцами более традиционных воззрений. Однако в последние несколько лет жизни Перлз и его Гештальт-терапия пришли к гармонии с большой частью теории и практики в области психического здоровья. Это изменение произошло не из-за того, что Перлз изменил свои взгляды, хотя его работа и претерпела некоторые изменения, а потому, что направление и концепции теории поля стали ближе к нему и его работе.

Собственный конфликт Перлза с существующим порядком вещей содержал зерна его теории изменений. Он точно не определял эту теорию изменений, но она лежит в основе большей части его работы и подразумевалась в техниках Гештальт-терапии. Далее я буду называть ее парадоксальной теорией изменений по причинам, которые будут ясны позже. Короче говоря, она заключается в следующем: изменение происходит тогда, когда человек становится тем, кто он есть на самом деле, а не тогда, когда он пытается стать тем, кем он не является. Изменение не происходит через намеренную попытку изменить себя самого или кого-либо, но происходит тогда, когда человек старается быть тем, кто он есть на самом деле — быть полностью вовлеченным в настоящее. Отвергая роль агента по изменениям, мы делаем так, что значимое изменение может произойти.

Гештальт-терапевт отказывается от роли этакого «специалиста по изменениям», так как его стратегия — поощрять или даже настаивать на том, чтобы пациент был тем, кто он есть на самом деле. Он верит, что изменения не происходят с помощью намеренных попыток, принуждения или убеждения, или путем инсайта, интерпретаций, или чего-либо подобного по смыслу. Скорее, изменение может произойти, когда пациент отказывается, хотя бы на некоторое время, от попыток стать тем, кем он хочет стать, и пытается быть тем, кто он есть на самом деле. Посылка состоит в том, что человек должен остановиться на одном месте, чтобы иметь некоторую (небольшую) опору для движения, и ему тяжело или невозможно двигаться без такой опоры.

Личность, ищущая изменений, приходя на терапию, находится в конфликте, как минимум, с двумя воюющими интрапсихическими фракциями (частями). Клиент постоянно движется между тем, чем он «должен быть» и своими представлениями о себе, никогда полностью не идентифицируясь ни с одной из частей. Гештальт-терапевт предлагает личности исследовать себя полностью в своих ролях. С какой бы роли он ни начал, пациент вскоре переключится на другую. Гештальт-терапевт просто просит быть человека тем, кто он есть в данный момент.

Пациент приходит к терапевту, потому что он хочет, чтобы его изменили. Многие терапевты принимают это как подходящую цель для терапии и теряются в различных средствах, пытаясь изменить пациента, порождая то, что Перлз называл «собакой сверху» и «собакой снизу». Терапевт, который пытается помочь пациенту таким образом, теряет позицию равенства и становится всезнающим экспертом, а пациент играет роль беспомощного, хотя цель состоит в том, чтобы терапевт и пациент стояли в равных позициях. Гештальт-терапевт верит, что дихотомия «собаки сверху и собаки снизу» уже существует у пациента в виде одной части, которая пытается изменить другую, и терапевт должен избегать замыкания на одной из этих двух ролей. Терапевт пытается избежать этой ловушки путем поощрения одновременного принятия пациентом обеих существующих в нем ролей.

В противоположность, аналитик использует такие средства, как работа со сновидениями, свободные ассоциации, перенос, и интерпретацию для достижения инсайта, что, в свою очередь, может привести к изменениям. Поведенческий терапевт работает с помощью наказания и поощрения поведения, чтобы изменить его. Гештальт-терапевт верит в поощрение пациента быть тем, кем он является, кем бы он ни был в настоящий момент. Он верит, согласно Прусту, что «для того, чтобы излечить страдание, необходимо пережить его полностью».

Гештальт-терапевт также верит, что естественное состояние человека — это быть единым, целостным существом — не фрагментированным на две или более противостоящие части. В естественном состоянии происходит постоянное изменение, основанное на динамическом взаимодействии между личностью и окружающей средой.

Kardiner обнаружил, что разрабатывая свою структурную теорию защитных механизмов, Фрейд заменил процессы на структуры (например, процесс отрицания (denying) на отрицание (denial)). Гештальт-терапевт рассматривает изменение возможным, когда происходит обратное, то есть когда структуры преобразуются в процесс. Когда это происходит, человек открыт к взаимодействию с окружающей его средой.

Если отчужденные, фрагментированные части «Я» в человеке занимают отдельные, изолированные роли, гештальт-терапевт поощряет коммуникацию между ними, — он может попросить их поговорить между собой. Если пациенту это не нравится или он противится этому, терапевт просто просит его исследовать себя в этом протесте или затруднении. Опыт показывает, что когда пациент идентифицируется с отчужденными фрагментами «Я», наступает интеграция. Таким образом, если быть тем, кто ты есть полностью, можно стать чем-то другим.

Сам терапевт — это тоже тот, кто не ищет изменений, но старается быть тем, кто он есть на самом деле. Попытки пациента подогнать терапевта под один из его стереотипов, таких, как «помощник» или «собака сверху» создает конфликт между ними. Решение же достигается тогда, когда каждый может быть самим собой и в то же время остается в тесном контакте с другим человеком. Терапевт также изменяется, когда остается самим собой с другим человеком. Этот вид интимного взаимодействия приводит к тому, что терапевт может быть наиболее эффективным, когда он сам во многом меняется. Когда терапевт открыт к изменениям, он скорее всего произведет наибольшее воздействие на своего пациента.

Что же произошло в последние пятьдесят лет для того, чтобы эта теория изменений, имевшаяся в работе Перлза, стала приемлемой, современной и ценной? Утверждения Перлза не изменились, но изменилось общество. Впервые за всю историю человечества человек нашел себя в том положении, где вместо необходимости адаптации к существующему порядку вещей он должен был быть способным адаптировать себя к серии изменяющихся порядков. Впервые в истории человечества продолжительность жизни человека превысила промежуток времени, необходимый для того, чтобы произошли большие социальные и культурные изменения. Более того, скорость этих изменений возрастает.

Те терапевты, которые обращаются к прошлому и к истории индивидуума, делают это из предположения, что если однажды индивидуум разрешит вопросы относительно личного травматического события (обычно в младенчестве или в детстве), он все время будет готов ко встрече с миром, так как мир рассматривается в качестве стабильного образования. Сегодня, однако, есть проблема, связанная с тем, что человек находится в постоянно меняющемся обществе. Сталкиваясь с плюралистической, многоликой, изменяющейся системой, индивидуум вынужден уповать лишь на свои собственные силы, для того чтобы найти стабильность. Он должен делать это, двигаясь динамично и гибко, и временами руководствоваться внутренним гироскопом. Человек не может дальше жить с идеологиями, которые становятся абсолютными, но вынужден действовать, явно или неявно применяя теорию изменений. Цель терапии состоит не в том, чтобы выработать хороший фиксированный характер, а в том, чтобы помочь пациенту стать способным к изменению, при этом сохраняя некоторую индивидуальную стабильность.

В дополнении к социальным изменениям, которые привели современные взгляды в соответствие с теорией изменений, упрямость Перлза и его нежелание быть тем, кем он не являлся, позволили ему быть готовым для общества, когда оно наконец было готово воспринять его теорию. Перлз должен был быть тем, кем он был, несмотря на, или даже, может, благодаря оппозиции общества. Однако в своей жизни он был интегрирован со многими профессиональными силами в своей области, подобно тому, как индивидуум может стать интегрированным с отчуждавшимися частями, пройдя эффективную терапию.

Поле деятельности психиатрии сейчас расширяется за рамки индивидуума, так как стало ясно, что ключевой вопрос перед нами — это развитие общества, которое поддерживает индивидуума в его собственной индивидуальности. Я верю, что подобная теория изменений также применима к социальным системам, что правильные изменения в социальных системах происходят в направлении интеграции и холизма. Далее, я верю, что факторы, изменяющие социум, делают это наиболее эффективно, действуя таким образом, чтобы изменение протекало поэтапно — в соответствии с динамическим равновесием факторов как внутри, так и снаружи организации. Это требует, чтобы система была чувствительной к собственным, временно отчужденным, фрагментам, таким образом, чтобы возникала возможность включить их в функциональную активность, подобно процессу идентификации у индивидуума. Во-первых, внутри системы существует сознавание того, что отчужденный фрагмент существует. Во-вторых, этот фрагмент принимается как закономерный продукт развития функциональной потребности, которая становится явной и затем получает энергию, для того, чтобы действовать как явная сила. Это, в свою очередь, приводит к коммуникации с другими подсистемами и способствует интегрированному гармоничному развитию всей системы.

Вследствие экспоненциального роста социальных изменений для выживания человечества ключевым является вопрос определения точного метода социальных изменений. Предложенная здесь парадоксальная теория изменений вышла из психотерапии. Она была разработана на основе диадных терапевтических отношений. Однако предполагается, что эти же принципы подходят и к социальным изменениям, что процесс изменения индивидуума всего лишь микрокосм процесса социальных изменений. Абсолютно разные дезинтегрированные воюющие элементы представляют серьезную угрозу обществу, так же, как и в случае с индивидуумом. Разделение пожилых и молодых, богатых и бедных, белых и черных, умных и глупых и т.д., отделение людей друг от друга по возрастным, географическим и социальным признакам представляет собой серьезную угрозу для выживания человечества. Мы должны найти пути для соединения этих разделенных фрагментов в виде уровней интегрированной и взаимосвязанной системы систем.

Предложенная здесь парадоксальная теория социальных изменений основана на стратегиях, предложенных Перлзом в его Гештальт-терапии. По предположению автора они применимы к организации общества, общественному развитию и другим процессам изменения, соответствующим демократическому принципу организации общества.

Арнольд Бейссер, 1970

Парадоксальная теория изменений

Стартує набір на програму підготовки гештальт-терапевтів!

       133635

  «Теорія та практика гештальт- терапії»

       Спільнота психологів практикуючих
«ГЕШТАЛЬТ-ПІДХІД»

      Освітня програма з гештальт-терапії 
            (відповідає стандартам підготовки Європейської Асоціації Гештальт Терапії  (EAGT))
                                     

Гештальт терапія (або гештальт-підхід) – сучасний теоретичний і практичний інструмент, який з успіхом використовується в індивідуальному психологічному консультуванні та груповій психологічній роботі, в педагогіці, в роботі з організаціями і сім’ями (з дорослими і дітьми).

Гештальт терапія ефективно застосовується при роботі з емоційними розладами, для подолання наслідків психотравмуючих ситуацій, у роботі з проблемами залежної поведінки, для особистісного розвитку. Гештальт терапія спрямована на розвиток гнучкості, пластичності і творчості в житті людини, наслідком чого є підвищення якості життя загалом.

Дана програма спрямована на підвищення професійної та особистісної компетентності фахівців з гуманітарних дисциплін, працівників сфери «Людина – Людина» (психологів, педагогів, лікарів, соціальних працівників, керівників, менеджерів з персоналу), студентів відповідних спеціальностей.

Структура програми: перший рівень підготовки – 1,5 року (6 сесій, 180 годин), другий рівень – 2,5 роки (14 сесій, 240 годин). Підсумком даної програми є процедура сертифікації відповідно до стандартів Європейської асоціації гештальт терапії (EAGT).

Формат роботи: триденні сесії один раз у два – три місяці.

Програма першого рівня – це знайомство з методом та можливість отримати особистий досвід в групі. Зокрема, учасники програми можуть:

  • познайомитись з основними поняттями та принципами гештальт терапії;
  • більше дізнатися про те, що необхідно для змін в житті та що саме їх ускладнює;
  • отримати практичний інструментарій для подолання перешкод в усвідомленні та задоволенні своїх актуальних потреб.

Програма другого рівня спрямована на формування професійних навичок, необхідних в практичній діяльності та подолання труднощів і напружень у власній професійній діяльності.

 

Ведучі програми

Ігор Огданськийпрактикуючий психолог, акредитований гештальт терапевт, супервізор, тренер. Професійна діяльність: індивідуальне консультування, робота з сім’ями і парами, ведення терапевтичних та супервізійних груп, навчальна, тренінгова діяльність.

Ірина Толочко практикуючий психолог, акредитований гештальт терапевт, супервізор, асоційований тренер. Сфери професійних інтересів – психологічне консультування і психотерапія, робота з кризовими станами; проведення навчальних, тематичних та терапевтичних груп; супервізія (індивідуальна та групова).

 

Деталі, запитання, співбесіда та запис в групу за тел.:

095 33 70 716, Ірина

095 177 90 03, Ігор

0990698519, Дар’я

Стартує набір на програму підготовки гештальт-терапевтів!

18 лютого відбудеться “акваріум” сертифікаційної сесії

 18 лютого відбудеться сертифікаційна сесія програми підготовки гештальт-терапевтів. Запрошуються всі бажаючі  взяти участь в «акваріумі». Зустріч відбудеться адресою: вул. Ентузіастів 3-А, ТЦ Головний «Каламбур», офіс 101, що на другому поверсі, початок о 11.30.

Сертифікуючі тренери: Кумпан Людмила Олександрівна – тренер МГІ, гештальт-терапевт, супервизор (сертификат МГИ). Координатор Херсонского Представництва УФ МГІ, член професійної Ради УФ МГІ.

Ситнік Сергій Іванович – доктор медичних наук, профессор, ведучий тренер МГІ, гештальт-терапевт, супервизор (сертификат МГІ), член професійної Ради УФ МГІ, керівник Західно-українського представництва МГІ.

Кількість людей в «акваріумі» обмежена можливостями приміщення, тому прохання реєструватися завчасно. Додаткова інформація за тел. 0509510654 Микола.

18 лютого відбудеться “акваріум” сертифікаційної сесії

Глосарій гештальт-термінів С. Накрийко та С. Ситника (частина I)

“Слова – це не просто слова. Мені видається, що вони виражають деяку потребу в створенні семантичного простору, у вираженні чогось, властивого саме цьому полю.”
Сюзанна Накрийко, Сергій Ситник

2423

Публікується у вільному доступі вперше, з дозволу авторів.

Передмова наукового редактора

     Шановні друзі, дорогі коллеги-гештальтисти! Дозвольте запропонувати Вашій увазі сміливе починання Сюзанни Накрийко. Схоже вдалий дебютний крок, як за формою, так і за змістом. А втім, судити Вам. Порадившись з перекладачем, ми ризикнули опублікувати початковий результат роботи, тривапих суперечок, пошуків вагань і сподівань.Запрошуємо до обговорення усіх охочих. Будемо вдячні за критику, пропозиції, ідеї та роздуми.

 

Передмова перекладача

     Цей глосарій – результат уважного прочитання книги  Фріца Перлза “Гештальт підхід” в оригіналі (The Gestalt Approach & Eye Witness to Therapy, Fritz Perls, 1973, Science & Behavior Books), і тому терміни подаються по мірі їх виникнення й тлумачення автором. Деякі терміни чи цитати вам можуть бути добре відомі, інші – можуть видатись достатньо незвичними. При перечитуванні книги я часто натрапляла на слова чи поняття, які ми зараз не вживаємо, та вони, однак, розкривають зміст, що лежить в основі практики й світогляду гештальт терапевтів. І мені хотілось повернути іх до життя, дати їм голос.

Визначення цитатами – це, з одного боку, спосіб достатньо точковий, щоб передати суть поняття, однак з іншого – доволі обʼємний, і залишає простір для розуміння читачеві.

Ідея створення такого глосарію виникла з певних міркувань та особистого досвіду. По мірі формування гештальт-середовища на західній Украіні, в україномовному середовищі, зокрема у Львові, де я працюю, і по мірі мого занурення в цей процес, постала потреба спільноі професійної мови. Під час ведення навчальних груп першого рівня чи проведення супервізіі, я помітила, що мені не вистачає слів; іноді потрібно декілька секунд щоб перекласти російський термін і вставити його в свій український текст, до того ж, ті самі поняття учасники групи чи супервізії називають та перекладають по-різному. І тут в мене виникла ідея створити узгоджений професійний словник. Відтак я ризикнула над цим попрацювати, заручившись допомогою наукового редактора – Сергія Ситника.

Під час роботи виникли певні труднощі зі словами, до яких немає відповідників в українській мові. Наприклад, зі словом «Евернес» (awareness). Ми вирішили піти шляхом тих, хто залишив свого часу слово «Гештальт», яке на сьогоднішній день вже добре прижилось і усім зрозуміле. Хоча поняття «Евернес» у гештальт-підході позначає процес, так само як, наприклад, «Інтроекція», виникли труднощі з вживанням його як дієслова. На нашу думку, найближче відображає суть цього поняття слово «Помічати», як таке, що позначає процес звертання уваги без надавання смислу чи смислів.

Слова – це не просто слова. Мені видається, що вони виражають деяку потребу в створенні семантичного простору, у вираженні чогось, властивого саме цьому полю.

 

Gestalt – Гештальт

 Гештальт – це зразок, форма, специфічний спосіб організації окремих частин, які складають ціле.” (ст. 3)

 

Gestalt Psychology – Гештальт Психологія

 “В основі гештальт психології лежить переконання, що людина переживає свій досвід, організовуючи його в певні патерни (форми) або цілісності, і що розуміти людську природу слід як функцію цих форм або цілісностей, з яких вона зроблена.” (ст. 3-4)

 

Homeostasis – Гомеостаз

 Гомеостаз вживається як синонім пристосування (ст.4) і саморегуляціі (ст.5).

“Таким чином, ми можемо назвати гомеостатичний процес процесом селф-регуляції,   процесом, завдяки якому організм взаємодіє зі своїм середовищем.” (ст. 3)

“Гомеостатичний процес – це процес, завдяки якому організм підтримує свою рівновагу і, таким чином, своє здоров’я при змінних умовах. Отже, гомеостаз – це процес, завдяки якому організм задовільняє свої потреби.” (ст. 4)

 

Need – Потреба

 “Чим інтенсивніше ми переживаємо потреби як необхідні для продовження життя, чим сильніше ми ідентифікуєм себе з ними, тим інтенсивніше ми будемо спрямовувати свою активність на їх задоволення.” (ст. 6)

“Для того, щоб задовольнити індивіду свої потреби, закрити гештальт і рухатись далі до інших справ, необхідно відчути, чого саме він потребує; і він повинен знати як маніпулювати собою і своїм середовищем, тому що навіть суто фізіологічні потреби можуть бути задоволені тільки шляхом взаємодії організму і середовища.” (ст. 8)

 

Contact – Контакт

 “Організм має потреби пов’язані з психологічним контактом так само, як і з фізіологічним; вони відчуваються кожен раз, коли порушується психологічна рівновага; так само як і фізіологічні потреби відчуваються кожен раз, коли порушується фізіологічні рівновага.” (ст. 6)

 

Foreground figure / Background  – Виступаюча фігура / Фон

 Ми можемо сказати, що домінантна потреба організму в будь-який час стає виступаючою фігурою, а інші потреби, в той самий час, відступають, принаймні тимчасово, в фон.” (ст. 8)

 

Awareness – Евернес

 “Ми також говорим про евернес, яке можна описати як невиразну увагу. Евернес є більш розсіяним та дифузним, ніж увага – воно означає більш розслаблене аніж напружене сприйняття цілою особистістю.” (ст. 10)

“Так як свідомість є абсолютно ментальною  за своєю природою, то і несвідоме також. Однак, евернес та аневернес не є абсолютно ментальними.” (ст. 54)

“Евернес завжди відбувається тільки в теперішньому. Воно відкриває можливості для дії. Рутина і звички є усталеними функціями, і будь-яка потреба змінити їх вимагає, щоб вони знову стали фокусом евернес.” (ст. 65)

 Продовження читайте у наступній публікації.

 

Глосарій гештальт-термінів С. Накрийко та С. Ситника (частина I)

Супервізійна група (ведучі – М. Поплавська та А. Гончарова)

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас до роботи в супервізійній групі. Група призначається для тих, хто починає або розмірковує про початок приватної практики, а також тих учасників програми ІІ рівня МГІ, яких попереду чекає сертифікація. Чекаємо на Вас, колеги.

Формат роботи групи:

– супервізія очних терапевтичних  сесій між учасниками групи;

 – заочна супервізія на роботу з клієнтами (приватної практики);

– супервізія з використанням групових ресурсів.

Будемо зустрічатися один раз на два тижні по 2 години.

Кількість учасників: 8-10 осіб.

Ведучі:

Поплавська Маргарита, практикуючий психолог, акредитований гештальт-терапевт, супервізор МГІ. Професійні інтереси: індивідуальна і групова гештальт-терапія, робота з дітьми, батьками, сім’ями; робота з кризами і травмами, тілесно-орієнтована  гештальт-терапія. Супервізія практикуючим психологам. Моб. тел. 0999007229

 Алла Гончарова, практикуючий психолог, акредитований гештальт-терапевт і супервізор, асоційований тренер МГІ. Професійні інтереси: індивідуальна і групова гештальт-терапія, робота з клієнтами, що перебувають у кризових станах. Супервізія.   Моб. тел. 0505939282

Супервізійна група (ведучі – М. Поплавська та А. Гончарова)

Терапевтична група (ведучі – І. Огданський та І. Толочко)

Групова психотерапія – це можливість дослідження власного внутрішнього світу, усвідомлення існуючих та побудови нових способів взаємодії з іншими людьми (близькими, друзями, колегами, ворогами…).

 

Терапевтична група – особливе середовище для глибокого проживання почуттів, експериментів та пошуку творчого пристосування з метою покращення якості життя.

 

Гештальт-підхід пропонує унікальну і цікаву можливість реалізації цього психотерапевтичного методу з оригінальними формами роботи.

Це можливість отримати власний клієнтський досвід, спробувати психотерапію для себе серед людей.

Для фахівців, що працюють з людьми – це можливість розслабитись, отримати власну психологічну гігієну та розширити межі професійної компетентності.


Для студентів освітніх програм з гештальт-терапії години зараховуються як групова психотерапія.

Кількість учасників: 7 – 12 осіб.
Режим роботи: раз на два тижні по понеділках, тривалість зустрічі 2 години (18:30 – 20:30).
Початок роботи групи: 15.12.2014

 

Ведучі:
Ігор Огданський – практикуючий психолог, гештальт-терапевт, супервізор, тренер, фахівець по роботі з проблемами залежності.
Ірина Толочко – практикуючий психолог, гештальт-терапевт, ведуча тематичних та терапевтичних груп.

 

Додаткова інформація та запис:
095 177 90 03, Ігор
095 33 70 716, Ірина
099 069 85 19, Дар’я

Терапевтична група (ведучі – І. Огданський та І. Толочко)